Category Archives: Новини світу

Релокація ІТ-фахівців в Україну

Наша стаття є для дуже популярного серед IT-індустрії ресурсу.

Ментальна та територіальна близькість, відсутність мовного бар’єру, простота ведення бізнесу – мала частина переваг, які позитивно впливають на переїзд та адаптацію IT-фахівців із країн ближнього зарубіжжя до України.

Не варто забувати і про фінансову сторону питання. Життя в Україні дешевше, ніж в інших країнах колишнього СНД, а якість життя (інфраструктура, нерухомість, харчування, сервіс тощо) якщо не краща, то точно не поступаються сусідам.

Статтю можна прочитати за посиланням.

Як оформити спадщину на нерухомість іноземцю в Україні

Основні моменти успадкування (землі, будинку, квартири).

  • Процедура спадкування землі і нерухомості (будинки, квартири) для іноземців в Україні не відрізняються. Вона аналогічна процедурі встановленої для громадян України. Однак має деяку специфіку.
  • Існують вимоги щодо обов’язкового відчуження іноземцями земель сільськогосподарського призначення протягом одного року після прийняття спадщини (про це нижче).

Підстави для наслідування.

Спадкування за законом. Настає в тому випадку, якщо спадкоємець є родичем спадкодавця. Законом встановлено певна черговість прийняття спадщини.

Спадкування за заповітом. Спадщина отримує той, кого вказав спадкодавець.

Для кожного з цих підстав встановлені певні особливості і правові обговори. Це краще обговорювати з юристом.

Процедура отримання спадщини громадянами іноземних держав. Поетапно.

Перший. Іноземець може займатися оформлення спадщини самостійно або через представника (якщо немає можливості приїхати в Україну).

Якщо спадщиною займатиметься представник, то необхідно йому оформити довіреність.

Важливо! У деяких випадках необхідно апостилювати довіреність (наприклад, для Білорусії) або провести процедуру її консульської легалізації.

Для таких країн як Росія, Вірменія, Грузії (не є вичерпним перелік) досить тільки перекладу довіреності на українську мову.

Другий. Необхідно отримати ІПН (індивідуального податкового номера) в Україні.

Без цього документи вступити у спадок неможливо. Про те, як оформити зазначений номер, ми писали –тут.

Третій. Подача заяви про прийняття спадщини.

Це необхідно зробити протягом 6 місяців після смерті спадкодавця.

Заяву можна подати як державному, так і приватному нотаріусу. З урахуванням того, що приватні нотаріуси, є більш досвідченими, краще звертатися до них.

Якщо пропустити цей термін, то подати заяву можна буде тільки після судової процедури. Суддя по Вашому позовом повинен визнати, що строк пропущено з поважної причини і відновить його.

Заява подається за місцем проживання померлого або знаходження нерухомого майна (землі, будинку, квартири і т.д.). Це робиться за вибором спадкоємця.

Четвертий. Ведення нотаріусом спадкової справи.

Протягом 6 місяців після відкриття спадщини, нотаріус буде приймати всі заяву від спадкоємців і від осіб, які вважають, що можуть претендувати на спадщину. Розглядати їх, приймати по ним рішення.

П’ятий. Отримання свідоцтва про спадщину.

Якщо всі необхідні документи складені правильно і подані нотаріусу, через 6 місяців іноземець отримує свідоцтво про право на спадщину.

Цей документ засвідчує право власності на нерухоме майно (землю, будинок квартиру). На підставі нього, відповідна інформація вноситься в необхідні державні реєстри.

Особливості спадкування іноземцями в Україні (складні питання).

Відзначимо найбільш типові проблем, які виникають при спадкуванні майна. Приклади наведені виходячи з нашої практики роботи з іноземними клієнтами.

  • Проблема №1. У спадкодавця був державний акт на земельну ділянку, а кадастровий номер земельній ділянці не було надано.

Вихід. Необхідно пройти процедуру присвоєння кадастрового номера для земельної ділянки. Термін від 1 до 3 місяців.

  • Проблема № 2. Спадкоємець не встиг за життя завершити процедуру оформлення земельної ділянки у власність. Як правило це стосується випадків безкоштовної отримана землі (кожен громадянин України має право на безкоштовну приватизацію).

Вихід. Звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкування такої земельної ділянки.

  • Проблема № 3. Згідно із заповітом спадкоємець успадкував будинок, а щодо землі, на якій він розташований, в заповіті не було нічого вказано.

Вихід. Згідно із законом в разі успадкування будинку, право на земельну ділянку під ним переходить до спадкоємця автоматично. Якщо нотаріус відмовляєте оформити право на землю, то необхідно звертати до суду.

Однак краще відразу вибирати компетентного нотаріуса або довірити це своєму юристу.

Обмеження для іноземних громадян пов’язані зі спадкуванням землі.

Існує землі, якими іноземні громадяни не можуть володіти в Україні. Про це ми докладно писали в цій статті.

В основному це землі сільськогосподарського призначення.

Якщо такі землі іноземний громадянин отримав у спадок, то протягом одного року він повинен продати / подарувати / передати таку землю будь-якій особі, яка є громадянином України.

Якщо цього не зробити, то землю конфіскують за рішенням суду.

Які податки зі спадщини (землі, будинку, квартири) іноземці повинні сплатити.

  • 18% – ПДФО. Обчислюється від вартості земельної ділянки, будинку, квартири. Вартість визначається сертифікованим оцінювачем.
  • 1,5% – військовий збір. Також розраховується від ціни нерухомості.

Існують випадки, коли можна зменшити розмір податків, що сплачуються при отриманні спадщини. Для цього необхідно вивчити Вашу ситуацію зі спадщиною. Після цього ми допоможемо Вам уникнути сплати податків.

Залишилися запитання? Зв’яжіться з нами і наші юристи нададуть Вам кваліфіковану консультацію. Наші контакти – тут.

Строки реєстрації ПН/РК. Як уникнути штрафу

Стаття юридичної компанії «Shablin Consulting» для авторитетного інтернет-видання uteka.ua.

Топ-6 ситуацій, в яких можна уникнути штрафу за порушення строків реєстрації ПН/РК

Штрафні санкції за порушення строків реєстрації ПН/РК

Законодавством установлено значні штрафи за прострочення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування (далі – ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Цьому питанню присвячено ст. 1201 Податкового кодексу (далі – ПК).

На підставі Закону від 16.01.20 р. № 466-IX (далі – Закон № 466), який набув чинності 23.05.20 р., вищезгадана стаття зазнала певних змін.

Відтепер податківці штрафуватимуть за порушення строків реєстрації ПН/РК, складених:

  • за операціями, що звільняються від ПДВ або оподатковуються за нульовою ставкою;
  • відповідно до вимог пп. «а» – «г» п. 198.5, ст. 199 НК у разі нарахування компенсуючих податкових зобов’язань.

Так, за несвоєчасну реєстрацію таких ПН/РК загрожує штраф у розмірі 2 % від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 020 грн.

Аналогічне стосується і ПН (але не РК), які складаються на суму перевищення мінімальної бази над фактичною ціною постачання (ПН, складених згідно з абзацом одинадцятим п. 201.4 ПК).

Пам’ятаймо: штрафні санкції за порушення строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН протягом періоду з 01.03.20 р. до останнього дня місяця завершення карантину не застосовуються (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

До того ж, податківці кажуть, що не буде штрафу, якщо саме гранична дата реєстрації припадає на такий період (ІПК ДПСУ від 12.05.20 р. № 1958/6/99-00-04-01 -03-06/ІПК).

Штрафні санкції, що суперечать законодавству

Трапляються випадки, коли реєстрація ПН/РК затримується з об’єктивних причин (не з вини платника податків). Водночас переконати в цьому податкову службу вкрай складно. За кожним фактом проводиться камеральна перевірка, й іноді штрафні санкції застосовуються там, де їх не має бути.

Виокремимо топ-6 ситуацій, коли податкова застосовує штрафні санкції, але це суперечить законодавству.

Під «суперечить законодавству» матимемо на увазі й ті випадки, коли податкова та судова практика переважно складається не на користь платників податків, але є проявом суперечливого застосування правових норм.

  1. Недостатньо коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку (далі – СЕАП)

Це найбільш неоднозначний випадок застосування штрафних санкцій.

Суть у тім, що мета штрафів, установлених ст. 1201 ПК, – стимулювати платників податків до своєчасної реєстрації ПН/РК. Тому якщо платник податків своєчасно надсилає на реєстрацію ПН/РК, то, за логікою цього покарання, він добросовісно виконує свій обов’язок перед державою і не може бути притягнутий до відповідальності.

Водночас система адміністрування ПДВ побудована так, що для того, щоб зареєструвати ПН/РК, платник податків зобов’язаний мати кошти на рахунку в СЕАП (ПДВ-рахунку), достатні для виконання перед бюджетом зобов’язань зі сплати ПДВ. Фактично щоразу, коли платник ПДВ виставляє ПН/РК, він наперед сплачує ПДВ на цей рахунок (кредитуючи державу та достроково погашуючи зобов’язання з ПДВ).

Рахунок у СЕАП – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти в сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань із податку (п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569).

Якщо дозволити реєструвати ПН/РК без наявності коштів на ПДВ-рахунку, то це зруйнує систему адміністрування ПДВ. Штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК у цій ситуації починає відігравати функцію примушення не до своєчасного відправлення на реєстрацію ПН/РК, а до поповнення ПДВ-рахунку.

Тому податкова служба веде запеклу боротьбу за кожне своє рішення щодо застосування штрафів із цих підстав. Якщо бути об’єктивним, то небезуспішно — судова практика складається на користь фіскалів. Однак це не означає, що перспектив зовсім немає.

По-перше, є позитивна судова практика, але вона стосується лише комунальних та державних підприємств (постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 20.03.20 р. у справі № 540/2270/19).

По-друге, у схожих за змістом справах щодо накладення на платників штрафів за ст. 1201 ПК, але з інших підстав (припустімо, накладення арешту на ПДВ-рахунок), суди обирають позицію, що саме факт відправлення ПН/РК на реєстрацію є свідченням того, що платник податків сумлінно виконав свій обов’язок. У таких випадках суди тлумачать податкові квитанції зі змістом «документ не може бути прийнятий…» уже на користь платників (постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.20 р. у справі № 400/1817/19).

По-третє: трапляється, що, поповнивши електронний рахунок, платник ПДВ не відразу отримує можливість зареєструвати ПН, унаслідок чого податківці нараховують штраф за несвоєчасну реєстрацію. У такій ситуації платнику вдалося довести, що він вжив всіх заходів для своєчасної реєстрації ПН (постанова ВСУ від 03.05.18 р. у справі № 818/1070/17).

  1. Реєстрація своєчасно відправленої ПН/РК наступним днем

У п. 201.10 ПК установлено такі строки реєстрації ПН/РК:

  • складених у період з 1-го до 15-го календарного дня (далі – к.д.) (включно) календарного місяця — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  • складених у період із 16-го до останнього к. д. (включно) календарного місяця — до 15-го к.д. (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.

Спеціальне правило встановлено для реєстрації мінусового РК покупцем — платником ПДВ – протягом 15 к. д. із дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).

А для зведених ПН/РК, для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань за п. 198.5, п. 199.1 ПК, — протягом 20 к. д., що настають за останнім к.д. місяця, в якому вони складені.

Трапляється, що ПН/РК, відправлені 15-го числа (в операційний час), реєструються наступним днем — 16-м числом, а відправлені в останній к.д. місяця реєструються 1-го числа наступного місяця.

Така ситуація зазвичай виникає із двох причин:

а) ПН/РК своєчасно відправлено на реєстрацію, але не було отримано квитанції про її прийняття. Платник податків повторно надсилає ПН на реєстрацію з порушенням строку;

б) ПН/РК, відправлені для реєстрації в останній день закінчення граничного строку, отримуються податковим органом наступного дня.

У наведених випадках податківці дивляться саме на дату реєстрації ПН/РК у себе в системі, а не на дату відправлення. Щоб зрозуміти, наскільки це обґрунтовано, розглянемо законодавство.

По-перше, відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246, операційний день триває в робочі дні з 08:00 до 20: 00. Якщо 15-те число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, то такий день вважається операційним.

По-друге, згідно з абзацом тринадцятим п. 201.10 ПК, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття чи зупинення реєстрації ПН/РК, такі ПН/РК вважаються зареєстрованими в ЄРПН.

По-третє, Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Мінфіну від 06.06.17 р. № 557, передбачено: якщо квитанцію не надіслано автору протягом двох годин із часу отримання електронного документа, вона надсилається протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Аналіз цих норм дозволяє зробити однозначний висновок, що всі ПН/РК, надіслані на реєстрацію до 20:00 граничного дня, є відправленими своєчасно. Вони реєструються в цей день або протягом 2 годин наступного операційного дня.

Отже, якщо надіслані з дотриманням строків ПН/РК зареєстровано наступним днем або пізніше, для уникнення штрафу слід довести саме своєчасність надіслання ПН/РК на реєстрацію, а не час їх отримання податковою.

Доказом своєчасності можуть бути будь-які документи (протокол руху документа/звіту в комп`ютерній програмі, скріншот із відповідної програми або інший документ).

Наведена позиція неодноразово висловлювалась у рішеннях Верховного Суду України (див., зокрема, постанову від 12.02.20 р. у справі № 1640/3102/18).

  1. Технічні перебої в роботі ЄРПН

Податківці вважають, що це не звільняє від штрафів платника ПДВ (ІПК ДФСУ від 22.02.19 р. № 678/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, від 20.02.19 р. № 639/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, лист ДФС від 31.01.19 р. № 5111/6/99-99-03-07-02-15).

Проте платникам усе-таки вдається відстояти свою правоту в судовому порядку, довівши, що вони зробили все можливе для того, щоб вчасно зареєструвати ПН/РК.

Судовими рішеннями на користь платників є постанова ВСУ від 10.05.18 р. у справі № 819/869/17, рішення Донецького окружного адмінсуду від 25.03. 19 р. у справі № 200/1834/19-а

 

  1. Неприйняття на реєстрацію ПН/РК у зв’язку з арештом ПДВ-рахунку

Практика накладення у кримінальному провадженні арешту на суму ПДВ у СЕАП останнім часом стає поширеною.

Цей арешт не дозволяє реєструвати ПН/РК. Платникам надходять квитанції такого змісту: «документ не може бути прийнятий, накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати ПН/РК».

Після того як арешт знімається і платники податків відправляють на реєстрацію ПН/РК, податковий орган починає накладати штрафи за порушення строків їх реєстрації.

Однак адміністративні суди вважають такі дії податкового органу незаконними. Позиція така: оскільки штраф, передбачений ст. 1201 ПК, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, то він може бути застосований за наявності вини платника. Якщо прострочення строків реєстрації відбулося через арешт лімітів ПДВ,то вини платника немає.

Головна умова для скасування штрафу — у будь-якому разі ПН/РК слід своєчасно надсилати на реєстрацію та отримувати квитанції про їх неприйняття до закінчення граничного строку їх реєстрації. Тобто направлення ПН/РК на реєстрацію має бути своєчасним, навіть якщо ви розумієте, що через арешт їх не зареєструють.

  1. Накладення штрафу у випадках, коли законодавством передбачено звільнення від відповідальності

Саме стосовного цієї ситуації після прийняття Закону № 466 відбулися значні зміни.

Раніше законодавством передбачалися умови, які унеможливлювали застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 1201 ПК, за несвоєчасну реєстрацію ПН.

Це стосувалося реєстрації ПН, які не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій:

1) звільнених від оподаткування;

2) які оподатковуються за нульовою ставкою.

Більшість проблем з податковим органом виникало тоді, коли платник податків підпадав під ці винятки, але подавав на реєстрацію ПН, заповнені з порушеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307).

Так, відповідно до Порядку № 1307 у ПН обов’язково слід робити позначку «Х» у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» та зазначати тип причини (наприклад, «09», якщо ПН складено на постачання для операцій, звільнених від обкладення ПДВ).

Якщо платник податків нехтував зазначеними вимогами, фіскали, використовуючи ці формальні помилки, вважали ПН такими, на яких не поширюється звільнення від відповідальності. Судова практика в цьому питанні виходить із постулату, що зміст має перевагу над формою. Усі вимоги податкових органів залишалися незадоволеними (постанова Верховного Суду України від 10.12.19 р. у справі № 640/7353/19).

Закон № 466 кардинально змінив ситуацію. Вищезазначені випадки стали порушеннями, за кожне з яких накладається штраф – 2 % від обсягу постачання, але не більше 1 020 грн (йдеться саме про несвоєчасну реєстрацію ПН/РК на звільнені від ПДВ операції чи ті, які оподатковуються за ставкою 0 %).

  1. Помилка в даті складання ПН

Це стосується випадків, коли неправильно зазначено дату в ПН (наприклад, замість 2020-го зазначено 2019 рік). У такому разі своєчасно відправлена на реєстрацію ПН стає простроченою, а платник отримає штраф у розмірі 50 % від суми зазначеного в ній податкового зобов’язання.

Судова практика не розглядає ці випадки як підстави для застосування штрафів.

Суть позиції в тому, що штраф згідно зі ст. 1201 ПК може бути застосований лише в разі, якщо платник зобов’язаний був скласти та зареєструвати ПН у зв’язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу.

Якщо жодних господарських операцій, які були б підставою для складання ПН, не відбувалося (відсутність операцій із реквізитами, вказаними в ПН), то її реєстрація є необов’язковою та неможливою.

У зв’язку з цим притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію того, що не потребує реєстрації, є неприпустимим.

Але є й негативні рішення – наприклад, постанова Верховного Суду від 26.06.18 р. у справі № 816/1990/17.

Висновки

Ми розглянули типові, але не всі, обставини, за яких податковий орган може накласти штраф за порушення строків реєстрації ПН/РК.

Однак є умовно «приємні» моменти. Згідно із Законом від 17.03.20 № 533-IX підрозд. 10 розд. XX ПК доповнено п. 521, за яким , застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК заборонено в період з 01.03.20 р. до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину (на час написання статті – це 31.07.20 р.).

Водночас основне правило залишається незмінним: якщо до вас застосують санкції, то треба критично поставитися до висновків податкової перевірки, проаналізувати причини та з’ясувати, чи дійсно є порушення. Наявна судова практика часто може дати уявлення про вектор вирішення справ у подібних ситуаціях.

 

Стаття за посиланням – https://uteka.ua/ua/publication/commerce-12-nalogi-i-otchetnost-10-top-6-situacij-v-kotoryx-mozhno-izbezhat-shtrafa-za-narushenie-srokov-registracii-nnrk

Оподаткування ІТ-галузі. «Червоні полоси», за які краще не заходити

Стаття юридичної компанії “Shablin Consulting” для авторитетного інтернет-ресурса AIN.UA.

 

Український ІТ-бізнес сам себе зробив. Ніхто не опікувався його розвитком та підтримкою. Але він зростав. Такий код.

ІТ-індустрія може пишатися експортними можливостями. У 2019 році продажі ІТ-послуг за кордон зросли на 15 % проти попереднього року. В абсолютних цифрах наші ІТ-фахівці заробили 2,43 млрд дол. США (дані Держстату).

Але це гірше, ніж у попередніх періодах, коли галузь додавала по 25–30 % щорічно.

Щоб не руйнувати розвиток, не можна допускати податкового «хамства» до ІТ-галузі. Небезпечно заганяти її в податковий кут. ІТ-індустрія відноситься до категорії «мобільних платників податків». Вони не прив’язані до певної території та можуть швидко змінювати податкові юрисдикції.

Можливо, уряд не помічає, але у світі вже йдуть «податкові війни» між державами саме за таких платників.

Далі до реалій.

Податкові пастки для ІТ-компаній

Найчастіше донарахування податків та штрафи до ІТ-компаній застосовуються у зв’язку з підозрою податківців у проведенні безтоварних операцій.

Це такі операції, яких фактично не було, але платники податків показують у податковій звітності витрати за ними для того, щоб знизити податкове навантаження та оготівкувати (вивести) кошти.

Наприклад, укладається фіктивний договір про купівлю послуг із фірмою-одноденкою, зареєстрованою на підставну особу. Гроші, які перераховуються такій компанії, по бухгалтерії обліковуються як витрати (із цієї суми не сплачуються податки) та потім знімаються з рахунків фірми-одноденки (оготівковуються).

Але під ознаки безтоварних можуть потрапити й реальні операції.

Щоб цього не сталося, розглянемо «маркери», якими користуються податківці. За їх наявності у фіскалів з’являються підозри, що компанія ухиляється від сплати податків.

  1. У контрагента немає трудових ресурсів для забезпечення надання послуг

Податківці звертають увагу на загальну кількість працюючих на підприємстві, наявність у них відповідного досвіду в ІТ-сфері (або у сфері, у якій вони надають послуги), необхідних знань та вмінь.

Припустимо, якщо ІТ-компанія замовляє послуги щодо розроблення, тестування та публікації мобільних додатків у фірми, чий трудовий персонал обмежується керівником, який одночасно ще є засновником, це не залишиться поза увагою податкової перевірки.

Проблем буде більше, якщо за відсутності працівників податкова з’ясує, що ваш контрагент активно реєструє податкові накладні з реалізації різноманітних товарів (від унітазів та дитячих іграшок до рекламних та бухгалтерських послуг). Така надзвичайна різноманітність поглиблює сумніви фіскалів.

  1. Замовлення у контрагента послуг, які ІТ-компанія надає самостійно

У вказаному випадку податківці вимагають документи про те, чому за наявності самостійної можливості виконати замовлені клієнтом послуги був залучений співвиконавець.

Наприклад, компанія, яка спеціалізується на розгортанні та налаштуванні хмарної інфраструктури власними силами, в окремо взятому випадку замовляє таки послуги у сторонньої організації. Фіскали вимагають документального підтвердження факту такої необхідності.

  1. У контрагента відсутні матеріальні ресурси для виконання договору

У ІТ-компанії можуть виникнути проблеми, якщо підприємство-контрагент, оформлене за адресою масової реєстрації, без активів у вигляді нерухомого/рухомого майна тощо, фактично не присутнє за заявленим місцезнаходженням. Ускладнить ситуацію, якщо контрагент за відсутності власної бази матеріальних ресурсів не зможе підтвердити, що він замовляв такі послуги в іншої організації.

  1. Недостатність документів, що підтверджують існування господарських взаємовідносин

Це відсутність листування з контрагентом, надсилання йому комерційної пропозиції, укладення попереднього договору, документів, що підтверджують переговорні процедури. Бажано зберігати документи щодо товару (сертифікати якості, акт інвентаризації на складі, специфікацію). Окремо – це правильність заповнення бухгалтерських документів (банківські реквізити, накладі, акти тощо).

  1. Зі змісту договору неможливо встановити місце, час надання послуг та ідентифікувати їх

Це випадки, коли з документів не зрозуміло, що за роботи проводилися контрагентом, які процеси виконувалася, у який проміжок часу та де це відбувалося. Найчастіше це зустрічається, коли в договорі використовують термін на кшталт «надання інформаційно-консультативних послуг» тощо. У таких випадках в акті податкової перевірки буде зазначено: «не розкрито ні змісту, ні обсягу наданих послуг».

  1. Невідповідність КВЕД контрагента тим послугам, які він надає

Майже 100%-й аргумент для податкової. Якщо КВЕД вашого контрагента – не ті послуги, які ви від нього отримали, то фіскали вважають, що він не міг їх виконувати. Абсурд, але треба враховувати.

  1. Відсутність позитивного результату від співпраці з контрагентом

Це випадки, коле неможливо чітко надати інформацію про те, який кінцевий ефект мали ваші господарські взаємовідносини. Так зване питання «ділової мети». Зустрічається, коли за результатами отриманих послуг/робіт неможливо відповісти на запитання: «що з того вийшло?»; «який вигляд має?»; «де оформлене?»; «у чому допомагає?»; «як використовується в господарській діяльності?» тощо. Фіскали вимагають, щоб був доведений факт необхідності замовлення таких послуг та факт використання виробленого контрагентом продукту в господарській діяльності ІТ-компанії.

  1. Наявність відносин із контрагентом, щодо якого існує кримінальне провадження за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків)

Вважаю, тут усе зрозуміло. Усі угоди з таким контрагентом податківцями можуть розглядатися через призму безтоварності.

Резюме

Жодна окрема причина не свідчить про безтоварність операції. Це все працює в комплексі та в різному поєднанні.

На жаль, в умовах дефіциту бюджету податкова дуже низько спускає планку. Під безтоварні потрапляють реальні угоди. Добросовісним платникам донараховають податки та накладають на них штрафи.

Якщо так трапиться, з великою вірогідністю доведеться відстоювати правоту в суді. Із позитивного – позиція судової гілки влади. Доволі часто вона стає на бік платників податків.

 


З оригіналом статті (російскою мовою) Ви можете ознайомитися на сайті ain.ua за посиланням. 

У випадку виникнення питань щодо опдаткування ІТ-компаній або податкових спорів, Ви можете звернутися до наших адвокатів та юристів. Ми завжди відкриті для клієнтів. Звонить 044-503-54-10 або звертайтеся до нас будь-яким зручним для Вас способом – наші контакти. 

Скасування фіктивного підприємництва

Що буде далі?

Верховна Рада України скасувала кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво. Більше в кримінальному кодексі не існує статті “205”.

Як це позначиться на бізнес кліматові в Україні? Чи чекати ослаблення фіскального тиску на бізнес? Чи зможе цє запобігти застосування штрафних санкцій за “безтоварні” операції.

Якщо Вас цікавлять відповіді на ці питання, читайте блог адвоката, співзасновника юридичної компанії “Shablin Consulting” Євгена Шабліна на ресурсі Ліга.Блогі.

Стаття за посиланням.